Кожен чув про “Людський масштаб” і “гуманістичну архітектуру Ренесансу”.
“Вовки і ведмеді” та “Зубри й олені” — дві експозиції Черкаського зоопарку, запроєктовані та втілені Project 7 . Проєкт профінансовано Roshen в рамках соціальної програми компанії. Детальніше про нього ми поговорили з Сергей Русанов (Sergey Rusanov), засновником та архітектором Project 7.
Хороший проєкт — результат аналітики. Крім стандартних пошукових процедур, накшталт аналізу транспортних та пішохідних потоків, виникла потреба в аналізі досить специфічних факторів, що їх продиктувала типологія об’єкту: кількість відвідувачів, середня тривалість відвідування, ціна білету і таке інше.
В результаті аналізу, Project 7 з’ясували, зокрема, що Черкаський зоопарк досить суттєво програє європейським не тільки в оснащенні. Середній час відвідування в Європі – дві-чотири години, в той час як в Черкасах – всього півгодини-година. Проблема потребувала найскорішого вирішення, оскільки від цих показників залежить спроможність зоопарку забезпечити себе фінансами.
“Час відвідування, — каже Сергій, — збільшується за рахунок цікавих експозицій, і банальної протяжності шляху – ми її збільшили за рахунок системи пандусів, наявності пунктів харчування, дитячих зон і зон, в яких можна відпочити. Багато є прийомів – от вони всі в комплексі й дають бажаний результат. Наша мета була створити місце, куди можна спокійно приїхати і провести час.
В результаті нам вдалося збільшити кількість відвідувачів з 80 000 чоловік в 2016 до 174 000 чоловік в 2017 році. В два рази. Час відвідування з години до 1.5-2 години. Наша мета – вивести на 250 тисяч в рік. Така кількість буде значити, що Черкаський зоопарк, може існувати автономно, не буде вже просити бюджетних грошей.”
Основним принципом сучасних зоопарків є “занурення” відвідувача в експозицію, вперше в Україні його реалізовано саме тут, у Черкасах. Цього ефекту досягнуто за рахунок відсутності візуальних перешкод між твариною та споглядачем і створення максимально близьких до природніх умов у вольєрах.
“В Європі зараз тенденція така, що перепони є, але вони приховані і їх не видно. От в Еммені останній новий зоопарк, 22 Га. Правда там вони додали якісь розваги, відчуття, що ти в Діснейленді, мені не дуже сподобалося, усе стилізовано. Але з іншого боку, ти там ідеш – і леви сплять поруч. Тобто ти не бачиш перепон, хоча насправді є стіна, є рів. Ми теж так намагалися зробити, коли поруч з вовками рельєф підіймали. Хоча з копитними ми зробили навпаки – просто наверх запустили людей по мостах.
І ще зараз не роблять експозицію так, що ось окремо вовк, ось окремо ведмідь. Їх намагаються об’єднувати в зони.
Наш проєкт теж на це розрахований і можна зробити так, щоб ведмеді та вовки жили разом. Але, щоб це було безпечно для одних та інших, їх потрібно заселити одночасно ще малими. Оскільки на той момент в Україні не було одночасно народжено вовчат та ведмежат, такої можливості не з’явилось. Те ж саме з копитними. Їх експозиція може бути об’єднана. Мости ще поділяють простір на вольєри розділені сіткою. Зараз маленькі косулі й зубр разом. Потім, коли в оленів закінчиться період гону, можна буде їх об’єднати. Закордоном експозиції тим і цікаві, що вони вибудовують цілі екосистеми.” — Говорить Сергій Русанов.
Але досягти балансу між відкритістю експозиції і її безпечністю — складна задача для архітектора: незграбний, на перший погляд, ведмедик без проблем долає стіну заввишки 4 метри, а під водою здатен вдарити по склу із силою близько 500 кг.
Територія “Землі ведмедів та вовків” і “Землі зубрів та оленів” складає близько ¼ зоопарку — 1 га з 4-х. Наразі Roshen підписали договір з Міською адміністрацією Черкас про повне партнерство, і адміністрація надала свою згоду про брендування, після чого зоопарк носитеме назву “Міський Черкаський Зоопарк “Roshen”. Тепер Компанія виділяє бюджет розміром в 300 млн. грн на реконструкцію залишившихся територій.
“Зараз наша роль в цьому проєкті скоріше як кураторів, — каже Сергій, — оскільки ми вже підключили Харківську Школу Архітектури разом з Олегом Дроздовим. Минулого року, доречі, ми з ХША проводили воркшоп присвячений вхідній групі зоопарку. Було три групи з трьома іноземними тюторами. Це було організовано ХША. І результати нас вразили – всплили проблеми, що ми до цього не бачили, бо око вже замилине, знайдені рішення – і взагалі вони якось поглянули на все з інших ракурсів. Це різноманіття поглядів та рішень – це дуже круто. Тому ми і надалі пішли цим шляхом співпраці з ХША. Мета в тому, щоб студенти які навчаються в ХША, беручи участь в воркшопах, а згодом, можливо, це буде включено в навчальну програму, змогли прожити реальний об’єкт.
Тепер нам треба доопрацювати генеральний план, зробити остаточний вибір на користь якогось одного варіанту і чітко йти до реалізації.”
Приємно, що український зоопарк, зпроєктований українським бюро, вже оцінено у світі — про що красномовно свідчить номінація проєкту на The European Union Prize for Contemporary Architecture — Mies van der Rohe Award, премію Міс ван дер Рое.
Чекатимемо на наступні черги Черкаського зоопарку!
Daniil Apanasenko
