Інтерв’ю з Олегом Тістолом – українським художником, представником українського необароко, одиним з лідерів «Нової української хвилі»
0000000000000
У новому випуску серії інтерв’ю ми поспілкувалися з Олегом Тістолом – відомим українським художником, представником українського необароко та одним із лідерів «Нової української хвилі». Він поділився своїм баченням розвитку мистецтва у цифрову епоху, розповів про співпрацю з дизайнерами та пояснив, чому технології ніколи не замінять справжню творчість.
000
Ключові думки:
- Технології не створюють нове мистецтво, а лише комбінують існуюче – штучний інтелект може бути інструментом, але не заміною людського натхнення.
- Колір у мистецтві – це не просто відтінки, а спосіб передати емоції та впливати на глядача.
- Креативність – це завжди про ризик, експеримент і сміливість – справжній художник не слідує трендам, а створює їх.
- Співпраця між художниками та дизайнерами має базуватися на довірі – без цього неможливо досягти справжньої синергії.
000000000000000000
Інтерв’юер: Як технології змінюють процес творчості в дизайні? Чи допомагає штучний інтелект у творчих процесах, чи, навпаки, обмежує оригінальність?
Олег Тістол: Я думаю, що зараз ми всі так чи інакше стикаємось із впливом технологій у мистецтві. Це вже не питання вибору, це реальність, у якій ми живемо. Особисто я бачу численні експерименти з використанням штучного інтелекту в мистецтві, і вони однозначно є цікавими. Але чи створює штучний інтелект щось дійсно нове?
Як на мене, ні. Він не генерує власних ідей у класичному розумінні творчості. Штучний інтелект працює на основі вже існуючих даних: аналізує, комбінує, перетворює. Але по суті він «краде» чуже, компілюючи в новій формі. Це не про натхнення, не про глибину внутрішнього бачення митця. Тому, хоч технології можуть бути корисним інструментом, їх не можна вважати повноцінним замінником творчого процесу.
Що ж стосується розвитку технологій загалом, то тут я не спеціаліст, але можу сказати, що спостерігаю цікаві тенденції. Наприклад, Дмитро Новіков — арт-директор GARDI Furniture, продемонстрував, як у меблевій сфері можна працювати з новими кутами та формами. Це вже не просто експеримент, а певний технологічний прорив, що відкриває нові можливості для створення унікальних форм. Тож, технології дійсно можуть допомагати, але їхнє місце – це допомога, а не заміна креативного мислення.
Інтерв’юер: Проте, незважаючи на розвиток штучного інтелекту, роль креативності залишається незамінною, чи не так?
Олег Тістол: Абсолютно! Креативність – це те, що визначає людину як творця. Вона не може бути замінена алгоритмами. Так, штучний інтелект може прискорювати процеси, допомагати з технічними аспектами, але сама суть творчості – це людська експресія, емоції, почуття, досвід.
Наприклад, я нещодавно розмовляв із молодою художницею, і вона поставила цікаве запитання: де закінчується дизайн і починається мистецтво? Для мене це межа, що дуже розмита. Дизайн може бути мистецтвом, а мистецтво – дизайном. Згадайте Леонардо да Вінчі. Він був і художником, і винахідником, і дизайнером. І саме ця багатогранність робить його генієм.
Інтерв’юер: Дякую! Тепер хотілося б поговорити про вашу співпрацю з дизайнерами та виробниками меблів. Чи бачите ви майбутнє для таких колаборацій? Чи, можливо, у вас уже є ідеї для нових проєктів?
Олег Тістол: Я завжди відкритий до співпраці, але для мене важливо, щоб вона була заснована на довірі. Колаборація – це не просто спільна робота, це поєднання бачень, філософій, підходів. Я маю досвід різних колаборацій, і деякі з них були дуже успішними. Наприклад, співпраця з Дмитром Новіковим, арт-директором GARDI Furniture. GARDI x TISTOL — це поєднання мистецтва та меблевого дизайну, що створює новий вимір в інтер’єрі. Але для цього потрібне повне взаєморозуміння.
Наприклад, дизайнер чи виробник меблів має повністю довіряти мені як художнику, як творцю. І я, своєю чергою, маю довіряти їм, якщо вони працюють над втіленням моїх ідей у фізичну форму. Без цього неможливо досягти справжньої синергії. Саме тому я не погоджуюсь на будь-яку співпрацю просто заради комерційного успіху.
Інтерв’юер: Цікаво! А яку роль, на вашу думку, відіграє колір у формуванні емоційного сприйняття ваших картин? Чи маєте улюблену кольорову гаму?
Олег Тістол: Колір – це один із найважливіших елементів мистецтва. Він має силу викликати емоції, змінювати настрій, навіть впливати на фізичний стан людини.
Колись у художній школі мого друга запитали: «Який у вас улюблений колір?» І він відповів: «Я художник, у мене немає улюбленого кольору!» І це правда. Вибір кольору залежить від настрою, від ідеї, яку хочеш передати.
Зараз я часто використовую сірий. Він неймовірно багатогранний, глибокий, він може бути теплим або холодним, він дозволяє створювати безліч відтінків емоцій. Але все залежить від періоду. Інколи це яскраві кольори, інколи – стримані. Важливо не просто вибрати колір, а зрозуміти, чому саме він потрібен у конкретній роботі.
Інтерв’юер: Чи змінюється ваш підхід до кольору та форми залежно від аудиторії або мети роботи?
Олег Тістол: Ні, я орієнтуюсь тільки на себе. Моє мистецтво – це мій світ, мій спосіб висловлювати думки та почуття. Я не намагаюся догоджати комусь чи підлаштовуватися під ринок.
Багато дизайнерів аналізують тренди, вивчають, що зараз модно. Але проблема в тому, що якщо ти вивчаєш, що модно зараз, ти працюєш із тим, що було модним вчора. Це означає, що ти завжди на крок позаду. Творчість – це про нове, про експеримент, про ризик.
«Дизайнери можуть слідувати моді, але справжнє мистецтво завжди на крок попереду».
Інтерв’юер: Тобто ви не адаптуєтесь до сучасних трендів, а створюєте їх?
Олег Тістол: Так. Багато речей, які я робив 40 років тому, стали модними лише 20 років тому. Але це не ринкові тенденції, а більш специфічні, інтелектуальні зрушення у мистецтві.
Дизайнери часто змушені враховувати запити замовників, ринок, комерційні аспекти. У мене такого немає. До мене приходять не клієнти, а колекціонери. Вони не замовляють картину під інтер’єр. Вони купують те, що зачіпає їх емоційно, інтелектуально. Це зовсім інший досвід, і він мені ближчий.
Інтерв’юер: І на завершення – чи можете ви назвати ключові принципи, за якими будуєте композицію своїх картин?
Олег Тістол: Композиція змінюється, але головне – це виразність. Усе має бути спрямоване на максимальний емоційний вплив. Це може бути медитативний спокій, а може – агресія, роздратування.
Я не працюю за суворими правилами, не тримаюся академічних канонів.
«Головне – щоб картина викликала реакцію. Якщо вона байдужа – вона мертва».
