В інтерв’ю журналу Хірокі Мацуура розкрив своє бачення сучасної архітектури та її взаємозв’язок із урбаністикою, а також виділив відмінності европейського та японського містобудування.
Партнер компанії MAXWAN, партнер-засновник компанії MASA architects
Різниця між архітектором та урбаністом
А1: Київ очами урбаніста. Що змінити зараз і про що задуматися на перспективу?
ХМ: Архітектор, щоб змінити Київ, може створювати індивідуальні проєкти міського простору. Але це не дуже ефективно і глобальних змін індивідуальне проєктування з собою не принесе. Мабуть більш важливо, щоб архітектори й урбаністи мали гарний контакт з містом. Якщо ти дійсно хочеш змінити місто, індивідуальні проєкти тут не допоможуть. Зміни мають бути структурними. Тож залучення архітекторів і урбаністів у саме місто – це дуже важливо.
Назвіть сім принципів хорошого міського простору.
Я назву кілька.
ХМ: Перше – гарний догляд. Нікому не важливо, як добре ти щось зробив, якщо воно зруйнувалося. То ж обслуговування як прибирання та ремонт – дуже важливі. Друге – гарна доступність. Третє – гарне обладнання, як то освітлення та інше. Четверте – гарне озеленення. І тут знов повертаємося до першого пункту, гарний догляд. Якщо не доглядати – усе прийде в занепад. П’яте – якісні й сталі матеріали. Як для мощення, так і для меблів або обладнання. Останнє – простір має бути дуже надихаючим. Людині не потрібний красивий, але нудний простір.
Чи має кожен архітектор бути урбаністом, а урбаніст – архітектором? І яка різниця між ними двома?
ХМ: Перше – я не думаю, що архітектор забов’язаний бути урбаністом або навпаки. Але я вважаю, що це дуже корисно, коли вони один одного гарно розуміють. Я знаю багато випадків, коли ці дві спеціальності плутали. Люди вважають, що коли ти будуєш багато будівель – це урбаністика. Це не так. Насправді професії архітектора і урбаніста – це дві протилежності.
Архітектор має зробити щось унікальне для місця. Це сумно, коли ти копіюєш одну й ту ж будівлю.
Урбаніст, в свою чергу, не може завжди створювати унікальні витвори. Якщо ми говоримо про правильну вулицю або правильний громадський простір, він не завжди має бути унікальним. Урбаніст в першу чергу має замислюватися, що є добре. Не що є оригінально або неповторно, а саме що буде правильно і добре. Також це не має бути дорого. Унікальність не так важлива для публічних просторів. Важлива користь.
Тому, я вважаю, архітектура це більш суб’єктивна галузь, а урбаністика – більш об’єктивна. Вони дуже різні. Коли архітектор займається урбаністикою або урбаніст архітектурою, їм потрібно перемикати свій розум.
На що варто звертати увагу при проєктуванні будівлі?
ХМ: Якщо ваше питання стосується архітектури – то це буде моя суб’єктивна думка. Тому що як урбаніст, я маю більш об’єктивну позицію.
Для мене важливо, щоб перебуваючі на місці, я максимально його відчував. Говорячи метафорично, я хочу чути місцевість. Але іноді місце може бути нудним. На ньому може не бути нічого вартого збереження – і тоді я вільний проєктувати, що заманеться. Якщо я знаходжу щось цікаве в місці, я намагаюсь це підсилити.
Яка різниця в урбаністиці Європи та Японії?
ХМ: В Європі архітектори більш відповідально ставляться до контексту, до того, що вони будують та де вони будують. Тому що європейці мають більше поваги до своєї історії.
Що ж стосується Японії, за рідкими винятками, 99 процентів не дбають про контекст. Але це теж відносно, бо, наприклад, якщо візьмемо Токіо, місто стільки разів руйнувалося – землетрусами, війною, що там не так вже багато чого віднаходити. В таких умовах архітектори звикають не дуже замислюватися про контекст. Гадаю, це і є основна різниця між європейськими та японськими архітекторами.
А що ви скажете про Київ?
ХМ: Я гадаю, що в цьому сенсі Україна, зокрема Київ, набагато ближче до Європи, ніж Японія. Взяти хоча б цю будівлю (Театр на Подолі). Люди постійно сперечаються, чи це правильно з точки зору контексту. В Японії такох дискусії просто не сталося б.
Ви казали про себе, як про мікс Європи та Японії. Поясніть, будь ласка, що ви мали наувазі?
ХМ: Як ви знаєте, ми, японці, знаходимо прекрасне в найменшому. Це, як казав Міс ван дер Рое, «Less is more». І це дуже по-японськи.
І в противагу цьому, голландський жорсткий прагматизм. Якщо виникла певна проблема, голландці – краще всіх її вирішать. Це через їх прямолінійністю. Воне не дуже імпульсивні й емоційні. Вони холоднокровні. І це те, в чому японці зазвичай слабкіші, бо ними занадто керують емоції. І це їх сліпить, вони не можуть поглянути на факти.
То ж, оскільки я половину часу проводжу в Японії, половину в Нідерландах, я можу перемикатися з емоційного мислення на дуже прагматичний підхід.
