ALL ISSUES

Вверх

Дом и Интерьер

  /  ARCHITECTURE   /  Адаптація старих архітектурних витворів у новому часі

Адаптація старих архітектурних витворів у новому часі

Сучасні міста часто зіштовхуються з питанням – як саме адаптувати та реставрувати архітектуру, що втратила свій функціональний зміст, але не просторову актуальність. Легко пригадуються величезні промислові райони, які вже давно не діють за їх вихідним призначенням, та потребують нового функціонального осмислення.

Розповсюдженою є практика переобладнання промислових будівель у мистецькі центри, галереї, арт-простори, конференц-холи та офісні приміщення. Загалом всі ті типи приміщень, що мають вільне планування.

Цікавим залишається вирішення проблеми адаптації оболонок таких промислових споруд. В масштабах міста доволі часто така забудова межує з житловою та історичною архітектурою.

         

Хороший приклад такої контекстної роботи – реконструкція колишньої ткацької фабрики у виставковий центр Buda Art Centre. Колишня фабрика розташована на острові Buda, в місті Кортрейк (Kortrijk), у Бельгії.

Острів Buda ілюструє багату, але специфічну історію міста. За останні десятиліття ця територія перетворилася з католицького притулку для бідних та хворих у процвітаючий центр промисловості. Виробництво підприємств (броварні, барвники та відбілювачі, легка промисловість…) залежало від доступності водних ресурсів. Як не дивно, але ці докорінно різні області людської «зайнятості» досі тут присутні, хоча притулки переобладнані під лікарні. Натомість виробництва перетворилися на міські осередки нових культурних програм. Звідси атмосфера невимушеного, навіть випадкового, експерименту, що затримується над островом Buda.

Унікальним цей виставковий комплекс роблять два цікавих прийоми. По-перше, величезний атріум в центрі будівлі, завдяки чому стають освітленими в минулому неінсольовані приміщення. По-друге – на місці курдонеру створено невеликий вхідний павільйон-передпокій, окремо розташований від будівлі колишньої ткацької фабрики. Таким чином павільйон візуально відкритий зі сторони пішохідної зони та дбайливо вписаний у контекст архітектури самої вулиці.

                         

Павільйон-передпокій, сучасний за формою та виглядом, розриває своєю геометрією тісний ряд будівель довкола. Він немов готує відвідувача до насиченої враженнями прогулянки, але одразу ж і закінчується, бо гість тільки зараз потрапляє в основне приміщення колишньої фабрики.

Ценр виставкового простору створений у формі п’ятикутного атріуму оточеного сходами. Така форма повторює світловий та просторовий прийом в інтер’єрі як і у вхідному павільйоні. З мінімальними змінами після реконструкції, гнучке внутрішнє середовище перетворилося у ряд студій, майстерень, творчих лабораторій та лекціонних залів.

Buda Art Centre немов підкреслює своє промислове минуле, перетворившись на цех виробництва замість споживання. Делікатна робота з контекстом стає основною концепцією цього вистовкового залу – архітектура може бути інструментом для перегляду, а не об’єктом перегляду. Тому виставковий центр не стає зображенням, а натомість створює самобутнє середовище.

Drawings: 51N4E

Photographs: Filip Dujardin, Paul Steinbrück

Оставьте комментарий