В інтерв’ю журналу «Дом и Интерьер»   Зінчук Наталія, ГАП архітектурного офісу «Зелемінь» розповіла  перемогу у конкурсі та необхідність збереження пам’яток архітектури

Ваш проект посів призове місце на конкурсі. Як ви плануєте застосувати високу оцінку журі для розвитку у подальшому?

Це хороша мотивація. На мою думку перемога проектів не так важлива для нашої компанії як для самих об’єктів. Особливо, коли це пам’ятки архітектури державного значення. Перемоги привертають до них увагу, спрямовують суспільний фокус.

 

Розкажіть про проект, що отримав призове місце.

Таких проектів цього року у нас три. 

Перший це Північний пагорб, що входить в комплекс «Малоголосківських пагорбів» у місті Львові. Коли задумувався цей житловий квартал була мета створити комплекс в оточенні зелені, з унікальним мікрокліматом, відділений від урбаністичної частини міста вулицею Варшавською, з повним циклом інфраструктури. Житловий масив, розміщений на рельєфі поруч з лісопарком, має доволі унікальне рішення пішохідних подвірь для мешканців, що розташовані на стилобатах. Перепадом висот який утворений існуючим  рельєфом, вони відмежовані від проїжджої частини і мають з нею лише візуальний зв’язок, натомість безбар’єрно пов’язані із новосформованим парком на пагорбі, що переходить в лісопарк. Не все, що хотілося зреалізувати відбулося. Проте головні принципи не були порушені.

— два наступні призові місця об’єднуються в один глобальний та масштабний проект реставрації комплексу Жовківського замку, який для нас є дуже важливий.

Реставрація, нажаль, завжди є порушенням існуючого стану пам’ятки. Найбільшу цінність пам’ятка архітектури має в момент перед початком реставрації, оскільки усі автентичні її особливості ще існують. Реставрація неминуче усуне будь-що з них та додасть щось нове. 

Пристосовувати історичні споруди неймовірно складно і цікаво. Повертаючи їм життя, потрібно заглиблюватися не тільки в історію архітектури, а й громади, міста, країни.

Питання професіоналізму архітектора постає тут дуже гостро:  як зробити цей об’єкт інвестиційно привабливим, продаваним не порушуючи його ідеологічної цілісності і не позбавляючи соціального, культурного та емоційного змісту. Це питання дуже тонкої нюансної роботи. Важливою є внутрішня переконаність, внутрішнє розуміння якоїсь межі. 

Історичний комплекс передбачається наситити цілою низкою комерційно-привабливих функцій

—         історико-художній музей; міжнародний навчально-методичний центр реставрації пам’яток і охорони культурної спадщини (з майстернями);

—         готель на 70 місць з рестораном на 75 місць;

—         офісні, функціональні і технічні приміщення дирекції Державного історико-архітектурного заповідника;

—         концертно-видовищний комплекс (сезонний театр під відкритим небом) на 3-5 тис. глядачів.

   Ми преконані, що надання йому другого життя стане імпульсом  для розвитку самого міста Жовква.

Є два сценарії розвитку таких місць – бути  приреченим до маргінального існування через змінений контекст і перетворитися з місць історичної пам’яті на місця забуття, свідчення нашої байдужості.  

Чи не змарнувати шанс  і стати  іконою та символом минулого  з подвоєною цінністю.  І будучи  фрагментами більш складних систем визначених як архітектурно-територіальними вимірами так і часово-історичними, стати центром тяжіння . Ми дуже хочемо, щоб   у випадку Жовківського замку цей шанс не був змарнований.

 

Розкажіть про вашу студію. Як давно ви працюєте у сфері архітектури?

Нашій компанії вже понад 20 років.  Весь цей час ми займаємось архітектурним проектуванням. Починали це все двоє людей в 96-му році із маленьких і смішних завдань. Зараз наші об’єкти — це командна робота і для мене це предмет гордості. Вміння поділитися знаннями і досвідом, вміння почути думку кожного з учасників процесу завжди дає приголомшливий результат і неймовірно консолідує.

  Розкажіть, як це, бути керівником архітектурної студії?

В наших умовах, кожного разу, — це вибір між рішенням: не зрадити свої принципи, заради яких ти і приходиш у фах  та  забезпечити всіх працівників роботою і належною оплатою праці.

Чи є у вас особливий стиль або «фішка» в архітектурі?

Важко виділити щось окрім якості)) Для нас більше важливими є засадничі принципи в підході до проектування, які на нашу думку мали б сповідувати всі архітектори. Тобто аналітичний підхід до проектування ( всеохоплюючий аналіз), функційна зрозумілість та зручність і як результат виразна архітектура. На мою думку лише в такій почерговості може виникнути цікавий та емоційний продукт, такий що привертатиме увагу і вам хотітиметься користуватись ним, чи хоча б знаходитися поруч. 

Якщо ж повернутись до нашого призового проекту по Жовківському замку. Над- важливою задачею було поєднати всі численні нові функції, а саме: музейну, адміністративну, готельну, ресторанну, навчальну, функцію архіву та сховища і т. д.  іт. д. Чи можна в таких випадках переслідувати створення «фішки», мабуть ні. Тут важливо не нашкодити, зберегти можливість подальших наукових досліджень, одночасно уникнути будь-якого рішення “в стилі”. Необхідно запустити гігантську машину, яка житиме своїм життям, щодня нею користуватимуться тисячі людей з різними запитами, і вони повинні почувати себе комфортно. А також емоційно і піднесено, зважаючи на “дух місця”.

Якщо ж говорити про впізнаваність наших об’єктів, то це робота критиків. Для нас це не самоціль.

Якими принципами у роботі керується ваша студія?

—  Схоже на те, що клятву Гіппократа повинні давати не лише медики)) доповнюючи вище сказане —  «Не нашкодити» дуже важливий принцип, адже в погоні за амбіціями дуже легко перейти межу, де варто зупинитись.

Над чим ви зараз працюєте?

 Ми не зраджуємо своїм викликам) Пристосування історичних об’єктів це найамбітніші і найцікавіші на мою думку проекти. Основним профілем останній двох років стали медичні заклади. Зараз в розробці три, також житлова багатоповерхова архітектура, що не менш захопливо, дизайн інтер’єрів, яким ми також займаємось) і звичайно громадські простори.  

Ми продовжуємо роботу з ще одним призером конкурсу —  проектом Реновація Жовківського замкового парку, який переростає у соціальний проект , і ми маємо дуже амбітні плани. Плануємо залучити владу та мешканців Жовкви до активної участі у відновленні парку а також іноземних фахівців. 

 Яке ваше загальне враження від конкурсу Ukrainian Urban Awards?

 Дуже класно, що зявився майданчик для огляду актуальних українських проектів. Так цього року переглядаючи номінантів захотілось поїхати в Харків, Дніпро, Одесу подивитись вживу проекти колег. І звісно це спонукає до розвитку, бачиш сильних гравців і хочеться ставати ще кращими

Кого б ви хотіли бачити у складі журі у наступному році?

 Все більше і більше незаангажованих фахівців)

Дайте професійну пораду молодим архітекторам України. 

Не всі молоді люди приходячи на архітектурний факультет усвідомлюють, що це не просто фах, це спосіб життя і мислення, це постійний пошук “ідеального рішення”) До цього вони приходять згодом. Бажаю, щоб це  відкриття надихало.