UNIT.City Main Plaza
«На ланч у ланч-боксі»
Середовище UNIT.City орієнтоване на високу концентрацію компаній, стартапів, студентів, дослідницьких лабораторій, синергія яких має створити умови для їх колаборації та швидкого розвитку.
Для розробки дизайну головної площі UNIT.City було запрошено студію ландшафтної архітектури MADMA urbanism+landscape під керівництвом Hiroki Matsuura. Замовником виступили UDP девелоперська компанія.
Main Plaza символізує дух інновацій і стане центром тяжіння яскравого та комфортного щоденного
життя UNIT.City.
Журнал А:1 дізнався більше від керівника проeкту, CEO MADMA urbanism+landscape, Hiroki Matsuura.
«Варіація компонентів у Bento-box репрезентує розмаїття мешканців, сфер діяльності та інновацій в UNIT.City». — Хірокі Мацуура.
Ідейний прообраз площі — Bento-box (японська назва ланч-боксу). Його наповнення відрізняється різноманіттям фарб та запахів, кожний такий набір має свій власний “мікс страв”. Це робить Bento-box гарним символом місця. Крім того, перед архітекторами стояла задача окреслити площу. Локація об’єкту оточена будівлями, що знаходяться на великій відстані одна від одної, і простір не мав чітких меж. Кільце Bento-боксів, що включає 10 юнітів, які знаходяться на певній відстані від будівель, являють собою “раму” площі.
Автори проекту керувалися принципами сталого розвитку, які поділили на дві групи. Перша, «Довкілля», включає аспект біорізноманіття – кожний «бокс» засаджений певним типом рослинності, зелені зони виконують роль дренажних систем під час сильних опадів. Тінь від дерев дозволить мешканцям сховатися від спеки влітку, а лімітоване використання газону зменшить витрати на іригацію.
Друга група — «Соціум» — завдяки адаптивному до будь-яких івентів дизайну забезпечує ефективну взаємодію між користувачами площі. UNIT.City має достатньо компактних публічних просторів, але потребував місця під масштабні події.
Головна мета проекту, за словами Хірокі – створити таке монументальне середовище. Крім того, автор переконаний, що біорізноманіття озеленення позитивно вплине на психічний добробут мешканців.Також широкий вибір рослинності з чіткою інформацією про кожний вид роблять простір платформою для вивчення природи всіма віковими групами.
“Ми, MADMA, були зацікавлені у проекті, але найважливішою для нас стала можливість бути залученими до реалізації Main Plaza та здійснювати авторський нагляд. Ми відчуваємо на собі відповідальність за імплементацію, конструювання цього об’єкту». — Хірокі Мацуура.
«Сталість» може бути оцінена з точки зору параметрів «Екологія», «Економічність», «Соціум», а також «Естетика» — персональний критерій Хірокі Мацуура. Автори Main Plaza відмічають увагу девелопера UDP, яку в UNIT.City приділено всім цим аспектам, і радять використовувати конструкції з дерева при подальшому розвитку інноваційного парку.
Мета проекту проста та прямолінійна – створити якісний міський простір, який буде не тільки функціональним та комфортним, а даруватиме своїм користувачам справжнє, «довгострокове» натхнення.
Продовжуючи тему сталості Києва, ми попросили Хірокі поділитися думками щодо основних проблем міста зі сфер архітектури та містобудування.
«Зважаючи на нестачу у Києві чіткого регулювання у сфері містобудування, більшість приватних девелоперів не здатні зробити внесок у процеси підвищення якості міського середовища. Довільна забудова ділянок занурює місто у хаос, з чим, напевне, погодиться кожен його мешканець. Не дивлячись на це, неправильно перекладати вину на одних лише забудовників. Керування цим сектором має здійснюватися міською владою з залученням представників громадськості. Київ має створити платформу, до складу якої увійдуть експерти у сферах архітектури та містобудування, з метою розробити чіткі правила та стратегію подальшого розвитку. Мушу назвати це нагальною необхідністю» — Хірокі Мацуура.
Київ не є новим для Хірокі. Він працював тут над кількома проектами у період з 2006 по 2008 роки. Тоді фінансова криза 2008 року не дозволила завершити їх. Робота зупинилася, і шляхи міста та архітектора тимчасово розійшлися. Починаючи з 2015 року Хірокі регулярно навідується до столиці у ролі члена журі архітектурних конкурсів, а з 2018-го — працює у Києві над декількома новими об’єктами.
“Пішохідні шляхи Києва неймовірно широкі, завдячуючи надзвичайно багатій історії містобудування. Однак такий чудовий факт за іронією створює проблему – тротуари заполонили припарковані авто. Звільнити пішохідні зони необхідно шляхом впровадження платного паркінгу (електронним способом, оскільки готівка підштовхує до підкупу), платного в’їзду авто на територію центра, збільшення кількості платних паркінгів. За іронією, цього разу у позитивному ключі зробити це значно простіше, ніж розширювати існуючі вулиці, без звуження проїжджої частини. Тим паче, що Київ вже має широкі пішохідні шляхи»! — Хірокі Мацуура.
У сфері професії Хірокі вважає себе прагматиком та матеріалістом. Він переконаний, що при роботі над містобудівними об’єктами не можна покладатися на власне бачення життя. Дизайн міського середовища, на відміну від архітектури, обумовлений лише об’єктивними причинами. Основними критеріями якості для Хірокі є функціональність, екологічність, загадковість та, що найважливіше – здатність надихати.
@Nikita Litvinenko
