ГРАН-ПРИ ИНТЕРЬЕР ГОДА 2019
Shkrub House від Sergey Makhno Architects — проект, що отримав Гран-Прі на конкурсі «Интерьер Года 2019»
Студія: Sergey Makhno Architects
Тип: приватний будинок
Площа: 370 кв. м
Локація: Козин, Київська область, Україна
Рік: 2019
Фото: Сергій Кадулін

Команда: Сергій Махно, Олександр Махно, Сергій Філончук, Ольга Собчишина, Марина Гречко

Цей дім збудував для своєї сім’ї український архітектор Сергій Махно. Будинок знаходиться у селищі Козин, під Києвом. Тут більше 15років тому архітектор і починав свій шлях, та й жити вирішив саме тут.

Дім збудований у сучасному українському стилі під впливом японської філософії вабі-сабі, що знаходить красу та гармонію в неідеальному.

Хоча з вулиці він майже повністю закритий мінімалістичною бетонною огорожею, його характер помічається одразу — понад стінами в дерев’яних рейках нависає горда очеретяна стріха. Ці матеріали є традиційними як для української, так і для японської культури.

Оминаючи кам’яною стежкою дім, потрапляєш у сад-галерею з ароматами хвої та свіжоскошених трав. Тут японські клени та сакури зустрілися з традиційною українською зооморфною керамікою та сучасним мистецтвом.

Тут 250 тонн каміння і кілька перспектив для споглядання. Сад за декілька місяців виріс на місці пустиря ніби сам, без людського втручання.

Дім «Шкруба» має два входи, з фасаду та внутрішнього двору. Мешканцям одразу полюбився другий. Біля нього розташувалася тераса, що вечорами освітлюється зорями та авторськими світильниками від Сергія Махно.

Крок в дім, і глиняна прохолода поглинає не тільки телефонний зв’язок, а й усі тривоги. Праворуч розташовуються сходи на другий поверх, а по ліву руку — основна зона будинку.

Стіни оздоблені в техніці, яку використовували ще наші діди-прадіди у хатах-мазанках. Умовно простір поділений на три частини: відкрита кухня, обідня зона та вітальня. Із величезного вікна відкривається панорама на весь сад. Щоби створити стіну та стелю, оздоблені деревом, архітектори просто розібрали 11 старих давно покинутих хатинок.

Сергій — завзятий колекціонер. Українську кераміку почав збирати ще малим, у бабусі в селі. Знаходив по двору старі глечики, відмивав і забирав у «колекцію». На цій стіні представлена найвизначніша частина — це глиняні вироби часів Трипілля, 5–2 тисячоліття до нашої ери.

Обідня зона співає оду дереву. Із кожного місця за столом відкривається чудова перспектива — на вітальню, сад або терасу.
Дім має дві кухні. Мінімалізм відкритої підкреслює дерев’яний стіл з барахолки, яким замінили стільницю. Це стіл 1935 року, за яким обідало кілька поколінь гуцульської сім’ї. Закриту кухню оформили за українськими звичаями. Над столом тут розташувався мисник — особливі традиційні полиці для посуду. Фартух кухні захищає авторська керамічна плитка Сергія Махно «Скеля». Із кухні можна вийти у двір через вікно.

Кімната для бабусі та дідуся, що часто бувають в гостях та наглядають за дітьми,виконана дуже просто і стримано.

Сходи на другий поверх тримають скляні поручні та руді «Тетраподи» — авторська плитка Sergey Makhno Architects.

Планування другого поверху просте та ергономічне. Коридор закінчується балконом із видом на вітальню та сад — перше, що бачать власники, коли зранку виходять зі своїх апартаментів.

Із оздоблення тут керамічна плитка 16 століття та янголи-охоронці над дверима у дитячі спальні. Із вікна відкривається краєвид на другий рівень кам’яного саду — його облаштували на даху тераси. Це аналогія одного з найвідоміших японських садів — кам’яного саду Рьоан-дзі, що в Кіото. Камені та пісок у Рьоан-дзі тут ніби море і суша, дві нероздільні сутності. 15 великих каменів саду викладені таким чином, що з будь-якої точки галереї, як не старайся, а побачити разом можна не більше 14.

Іван — старший син Сергія. Його кімната традиційно виконана у темних кольорах. Головним акцентом тут є краєвид на сад і підлога з 500-річного мореного дубу. В узголів’ї ліжка-татамі — традиційний для філософії вабі-сабі монохромний живопис в стилі Сумі-е — відсторонені, далекі пейзажі, ніяких золотих рам.
Кімната Хікару дуже важлива.

Тут запускатимуть ракети в космос і перемагатимуть піратів.

Тут будуть знаходити скарби і ховати свої так, що не знайде навіть мама. Сюди притягнуть з вулиці кошеня. Розпис на стінах в цій кімнаті виконав Сергій Махно. Кімната наймолодшого також мінімалістична і простора.


Спальня господарів має кілька окремих зон. Зона відпочинку, кабінет, душова кімната і санвузол. Узголів’я ліжка-татамі — це алюзія на брилу глиняної породи як символ цінності усього первозданного. Це авторська техніка, яку реалізувала студія Kelsis. Зона кабінету має відкрите вікно на вітальню та ще одну перспективу саду. Душова кімната відрізняється медитативним та стриманим характером.

Цей дім зібрали з улюблених матеріалів Сергія: льон, дерево, глина, метал. Усе освітлення в домі — це авторський дизайн від Sergey Makhno Architects.

Дотримуючись принципів вабі-сабі, у будинку організували багато закритих зон для зберігання одягу, їжі, іграшок. Це місткі шафи у кімнатах, комори, погріб.
Будинок оснащений системою «розумний дім». Музика у санвузлі хазяйської спальні вмикається як тільки відчиняєш двері.

Температура повітря, вентиляція, звук і світло — всім можна керувати за допомогою планшету. За оснащення дому «мозком» відповідала українська компанія D8.

Окрім того, дім — енергоефективний. Тут є геотермальна свердловина та сонячні батареї.

У будинку зібрана серйозна колекція сучасного українського мистецтва. Це роботи Олега Тістола, Сергія Радька, Назара Білика, Романа Михайлова, Павла Макова, Олексія Золотарьова, Тіберія Сільваши.